avangard-pressa.ru

І.2. задачі навчальної дисципліни - Экономика

Видавничо-поліграфічний комплекс ІнКомЦентру

ЗМІСТ

Стор. 1. Загальні положення 2. Критерії оцінки знань та умінь студентів 3. Тематичний план курсу “Політична економія” 4. Зміст дисципліни “Політична економія” 5. Плани семінарських занять Тема 1. Предмет і методологія політичної економії Тема 2. Економічні потреби та економічні інтереси Тема 3. Суспільне виробництво Тема 4. Економічна система Тема 5. Власність в економічній Тема 6. Центральні проблеми економікита виробничі можливості суспільства Тема 7. Основи товарного виробництва Тема 8. Ринок і ринкова економіка Тема 9. Ринковий механізм: загальні основи теорії попиту і пропозиції Тема 10. Домогосподарство в ринковій економіці Тема 11. Підприємство (фірма) і система підприємництва Тема 12. Держава в ринковій економіці 6. Методичні вказівки до самостійної роботи студентів 7. Проблеми для самостійного вивчення та підготовки рефератів 8. Питання для контрольних робіт студентів заочного відділення та післядипломної освіти 9. Контрольні питання для підготовки до іспиту 10. Список рекомендованої літератури

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

І.1. Предмет і мета дисципліни, її місце і роль в навчальному процесі

Предмет „Політичної економії”: економічні закони та принципи функціонування економічних систем; компромісний вибір з метою задоволення зростаючих потреб при обмежених ресурсах.

Мета вивчення: формування економічного мислення та системи знань про економічні відносини як суспільну форму виробництва, проблеми ефективного використання обмежених виробничих ресурсів і шляхи забезпечення суспільних потреб на різних етапах розвитку суспільства.

Місце у структурно-логічній схемі: „Політичної економії” є вихідною і передує вивченню всіх економічних дисциплін.

І.2. Задачі навчальної дисципліни

З огляду на основоположні умови обмеженості ресурсів і безмежності потреб членів суспільства, що зумовлює формування економічної поведінки людини та економічних відносин, після вивчення „Політичної економії” студент повинен

1. ЗНАТИ:

1.1. Головні економічні закони і закономірності, які знаходять відображення у формуванні економічної рівноваги та її порушеннях як на мікро- так і на макрорівні:

зростання потреб, рідкості благ, економії часу (зростання продуктивності суспільної праці), спадної граничної корисності, зростаючих альтернативних витрат, грошового обігу, попиту, пропозиції, Енгеля.

1.2. Сутність головних економічних теорій:

- класичної політичної економії, неокласичної економіки, кейнсіанства, неолібералізму;

- економічної теорії прав власності, трудової теорії вартості, теорії граничної корисності.

1.3. Зміст основних понять і категорій:

- економіка, політична економія, економічна теорія, економічна політика;

- економічні потреби, економічні інтереси, суспільне виробництво, економічні ресурси, фактори виробництва, продуктивні сили, економічні відносини, відтворення, економічна система, власність, форми власності, центральні проблеми економіки, виробничі можливості суспільства, економічне зростання;

- товарне виробництво, товар, гроші, кількісне рівняння обміну, ринок, ринкова економіка, конкуренція, структура ринку, інфраструктура ринку, ринковий механізм, попит, пропозиція, ринкова рівновага, рівноважна ціна, біржа, банк;

- людина економічна, домогосподарство, доходи домашніх господарств, сімейний бюджет, підприємство (фірма), бізнес, підприємництво, трансакційні витрати, державний сектор економіки.

1.4. Моделі, схеми та графіки: економічного кругообігу, Піраміди Маслоу, кривої виробничих можливостей, попиту, пропозиції, ринкової рівноваги, павутиновидної моделі ринку, кривої Енгеля.

1.5. Характеристики суспільного виробництва, ринкової, планової та змішаної економічних систем, форм власності, форм організації суспільного виробництва, видів ринку.

1.6. Функції економічної теорії, грошей, ціни, рівноважної ціни, ринку, домашніх господарств, підприємництва, підприємства (фірми), держави.

1.7. Методологічні підходи та методи дослідження в економічній теорії

-раціоналізму, неопозитивного емпіризму, суб’єктивізму, діалектичного матеріалізму;

- наукової абстракції, аналізу і синтезу, індукції і дедукції, кількісного і якісного аналізу, функціонального аналізу, економіко-математичного моделювання, графічного аналізу, маржиналізму.

2. ВМІТИ:

2.1. Розрізняти економіку як специфічну сферу людської діяльності та систему знань.

2.2. Класифікувати економічні закони за механізмом їх дії.

2.3. Самостійно аналізувати та класифікувати потреби суспільства за класифікаційними ознаками.

2.4. Робити вибір між альтернативними варіантами використання економічних ресурсів з метою пошуку найефективнішого.

2.5. Розрізняти економічний та правовий зміст категорії „власність”.

2.6. Аналізуючи співвідношення приватної та державної власності і механізмів державного та ринкового регулювання, класифікувати типи економічних систем.

2.7. Класифікувати об’єкти власності за типами та формами власності.

2.8. Ґрунтуючись на гіпотетичних даних, визначати альтернативні витрати компромісного вибору.

2.9. Аналізуючи фактори та джерела економічного росту, визначати його типи.

2.10. Ґрунтуючись на кількісному рівнянні обміну, визначати кількість грошей, необхідних для обігу.

2.11. Класифікувати ринки за критеріями простору, економічної свободи, відповідності чинного законодавства тощо.

2.12. Використовуючи модель ринкової рівноваги, визначати вплив зміни попиту і пропозиції на рівноважну ціну та рівноважну кількість продукту.

2.13. Визначати місце і роль домашніх господарств та фірм в ринковій та змішаній економічних системах.

2.14. З огляду на недосконалість ринку та виникнення трансакційних витрат, характеризувати економічні функції держави та необхідність і межі державного регулювання економіки.

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ СТУДЕНТІВ

Оцінка ECTS Критерії оцінок Оцінка в балах Традиційна оцінка А ВІДМІННО – студент володіє глибокими і дієвими знаннями навчального матеріалу, аргументовано використовує їх у нестандартних ситуаціях, виявляє неординарні творчі здібності в навчальній діяльності; вільно володіє науковими термінами, уміє знаходити джерела інформації, аналізувати їх і застосовувати у практичній діяльності або у науково-дослідній роботі; здатний за допомогою викладача підготувати виступ для студентської наукової конференції, визначити програму своєї пізнавальної діяльності 96-100 Відмінно Зараховано В ДУЖЕ ДОБРЕ – студент володіє глибокими і міцними знаннями, здатний використовувати їх у нестандартних умовах, робити аргументовані висновки, практично оцінювати окремі нові факти, явища, процеси. Вирішує творчі завдання, здатен сприймати іншу позицію, як альтернативну, знає суміжні дисципліни, в навчанні користується додатковими джерелами інформації. Відповідь його повна, логічна і обґрунтована. 86-95 Відмінно Зараховано С ДОБРЕ – студент володіє достатньо повними знаннями, вільно застосовує вивчений матеріал у стандартних умовах; розумує основоположні теорії і факти, логічно висвітлює причинно-наслідкові зв’язки між ними; вміє аналізувати, робити висновки до технічних та економічних розрахунків, правильно використовувати технологію, складати прості таблиці, схеми. Вміє працювати самостійно, підготувати реферат і захищати його положення. Відповідь його повна, логічна, але з деякими неточностями 67-85 Добре Зараховано D ЗАДОВІЛЬНО – студент розуміє суть дисципліни, виявляє розуміння основних положень навчального матеріалу; може поверхово аналізувати події, ситуації, робити певні висновки, самостійно відтворити більшу частину матеріалу. Відповідь може бути правильна, але недостатньо осмислена 61- 66 Задовільно Зараховано Е ДОСТАТНЬО – студент має початковий рівень знань, володіє необхідними уміннями та навичками для вирішення стандартних завдань; виявляє розуміння основних положень навчального матеріалу; здатний з помилками дати визначення понять та категорій, що вивчаються; може самостійно оволодіти частиною навчального матеріалу, але висновки робить нелогічні, непослідовні. 51- 60 Задовільно Зараховано FX НЕЗАДОВІЛЬНО – з можливістю складання іспиту: студент мало усвідомлює мету навчально-пізнавальної діяльності; слабо орієнтується в поняттях, визначеннях; самостійне опрацювання навчального матеріалу викликає значні труднощі; робить спробу розповісти суть заданого, але відповідає лише за допомогою викладача нарівні “так” чи “ні”; однак може самостійно знайти в підручнику відповідь 35 - 50 Нерадо-вільно Не зараховано F НЕЗАДОВІЛЬНО – з обов’язковим повторним курсом: студент не володіє необхідними знаннями, уміннями, навичками та науковими термінами, демонструє низький рівень комунікативної культури ‹ 35 Нерадо-вільно Не зараховано

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ “ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ”

№ теми Назва теми Кількість годин Всього В тому числі аудиторних Самос-тійної роботи денна Лекцій Семінарів Предмет і методологія політичної економії Економічні потреби та економічні інтереси Суспільне виробництво Економічна система Власність в економічній системі Центральні проблеми економіки та виробничі можливості суспільства Основи товарного виробництва Ринок і ринкова економіка Ринковий механізм: загальні основи теорії попиту і пропозиції Домогосподарство в ринковій економіці Підприємство (фірма) і система підприємництва Держава в ринковій економіці Разом

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ “ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ”

Тема 1. Предмет і методологія політичної економії

Економіка як специфічна сфера людської діяльності і об’єкт наукового пізнання. Безмежність потреб і обмеженість ресурсів – фундаментальна дилема економіки. Цілі розвитку економіки.

Генезис і основні напрямки розвитку теоретичної економічної науки.

Предмет політичної економії. Політична економія, економікс і економічна теорія: проблеми взаємозв’язку.

Головні методологічні підходи до вивчення економічних явищ і процесів. Загальнонаукові і специфічні методи дослідження економічної дійсності. Метод наукової абстракції. Аналіз і синтез. Індукція і дедукція. Кількісний та якісний аналіз. Функції та функціональний аналіз. Припущення „за інших рівних умов”. Економіко-математичне моделювання. Роль графічного аналізу. Граничний аналіз в економіці.

Функції політичної економії.

Закони, принципи і категорії політичної економії. Система економічних законів. Пізнання і використання економічних законів.

Етапи пізнання економічної дійсності. Позитивна і нормативна економічна теорія. Мікроекономіка. Макроекономіка. Метаекономіка. Мегаекономіка.

Місце політичної економії в системі економічних наук. Роль політекономії у формуванні сучасного економічного мислення.